Переважна більшість візантійських храмів Таврики відомі завдяки археологічним розкопкам ХІХ–ХХ ст. Ці споруди збереглися на мізерну висоту, і не фігурують в письмових джерелах. Їх фіксація, дослідження та інтерпретація результатів проводилися головним чином археологами. Тому, недостатньо вивченими залишилися такі важливі питання, як архітектурно-естетична і типологічна еволюція храмових споруд, а їх науково обґрунтовані реконструкції майже відсутні.
У статті робиться спроба дослідження типологічних аспектів сакральної архітектури візантійського Криму – еволюції і генезису основних типологічних груп споруд, їх відносної періодизації, а також на підставі збережених аналогів за межами Криму наводяться реконструкції основних типів візантійських храмів. Спираючись на наявний в цій сфері зарубіжний досвід, порушується питання про доцільність виконання реконструкцій деяких споруд.