Панорама «Голгофа»

На початку XX століття панорама «Голгофа» і вся Володимирська гірка відігравали роль культурного центру міста.

На Володимирській гірці тридцять років простояв круглий павільйон з написом «Голгофа». Ця панорама, що зображувала розп'яття Ісуса Христа, вперше була показана у Мюнхені у 1886 році. Її величезний успіх серед публіки зацікавив комерсантів. У липні 1901 року Київська міська дума надала Івану Замараєву, директору-розпоряднику київського художнього салону, ділянку землі «под устройство павильона для выставки картин». Першим експонатом стала панорама «Розп'яття Христа» («Голгофа»).

При влаштуванні панорам враховувалася зорова відстань, рівень підвіски полотна, освітленість. Для досягнення повного «ефекту присутності» між оглядовим майданчиком і живописним полотном влаштовувався предметний план - макет місцевості з різноманітними предметами і манекенами.

Влаштуванням панорами зайнявся австрійський підприємець Артур Гашинський. Цивільний інженер В. Римський-Корсаков побудував за власним проектом дерев'яний, з кам'яним порталом павільйон в стилі «модерн». Художники І. Крігер та К. Фрош створили живописне полотно завдовжки 93,8 і заввишки 12,9 метрів. Художник-декоратор С. Фабіанський виготовив предметний план. 10 січня 1902 року у присутності адміністрації міста відбулося урочисте освячення і відкриття панорами.

З доповіді В. Римського-Корсакова, надрукованої в «Известиях Общества Гражданских инженеров» у 1902 році:

будівля являє собою 12-ти гранник діаметром біля 15 саж. (31.95 м), остовом якого служать кутові ферми заввишки 6 саж. (15.975 м). Посередині розташований майданчик для глядачів, на який зовні ведуть бетонні сходи. Для розвішування картин був застосований особливий рухомий візок, що рухається по кругових рейках. Над майданчиком для глядачів була влаштована парасолька, забарвлена знизу в чорний колір. Освітлення вдень - через верхні вікна, увечері - газовими світильниками. Будівля панорами обійшлася тоді в 18 тис.руб., які були повернені підприємцем за 2-3 місяці.

Кияни йшли на «Голгофу» натовпами. Панорама відразу стала визначною міською пам'яткою. Час від часу «Голгофа» стіни павільйону, подорожуючи по російських губерніях, а її місце займали інші твори.

Панорама вистояла в роки світової війни, революції, розрухи. У 30-і роки цю унікальну будівлю, як і безліч інших пам'яток нашої культури, розібрали. Фотографічні знімки та частини живописного полотна - все, що залишилось від колись прославленої київської «Голгофи».

Для повної і найбільш точної реконструкції панорами збереглися фрагменти оригінального полотна і достатня кількість фотоматеріалів.